Колірне рішення житлового інтер'єру повинне сприяти відпочинку, створенню атмосфери затишку, краси. Колірний ансамбль у житлі створюється гармонічною комбінацією кольору меблів поверхонь, що обгороджують (стін, підлоги, стелі, дверей, вікон), тканин, світильників з урахуванням фізичних властивостей кольору, його психофізіологічного впливу на людину й освітленістю.
Колір меблів у значній мірі, визначається природніми декоративно-художніми властивостями різних матеріалів, що формують виріб. У процесі обробки ці властивості підкреслюються, дозволяють оцінити красу матеріалу й технологію його обробки, тобто задовольнити одне з основних вимог художнього конструювання
Ведучий матеріал у виробництві меблів - деревина; декоративно-художні властивості якої визначаються кольором, текстурою й фактурою поверхні. Деревина різних порід пофарбована в хроматичні кольори численних колірних тонів і відтінків. Колірний тон основних промислових порід деревини перебуває в межах від 577 до 599 ммк, що відповідає жовтому й червоно-жовтогарячому ділянкам спектра при чистоті кольору від 18 до 62% і яскравості від 7,5 до 78% (див. мал. 84). Колір деревини не залишається постійним. Він змінюється під впливом сонячного світла, при цьому одні породи (ялина, сосна, ялиця, липа) темніють, а інші (дуб, бук, береза, осика) світлішають. Значно міняються колірні характеристики під впливом прозорих оздоблювальних плівок.
При цьому колірний тон міняється незначно, а насиченість і светлота зростають. Текстура визначається характером анатомічної будови деревини. Фактура, обумовлена будовою поверхні матеріалу, тобто величиною й характером нерівностей, тісно пов'язана з відбивними здатностями. По ступеню відбиття розрізняють поверхні глянсові, матові, напівглянсові й напівматові. Оброблена поверхня деревини в природньому стані до обробки лакофарбовими матеріалами має незначний блиск, що залежать від кольору деревини й анатомічної будови
|